М’які ноші для евакуації пораненого

автор статті Юлія Біліченко

потрібно на 1 ноші:

• тканина яка не тягнеться – ширина -75 см, довжина – 210-215 см;
• стропи 2,5 см – 430см, 3,5см -800 см,
• нитки брала німецькі які практично руками не порвеш (AMANN)

 на чохол:

• тканина 30х40 см
• шнурок і карабін (для кріплення на пояс)

процес:

Із тканини шириною (стандартна) 150 см виходить 2 шт ноші (хоч і вкрадається 1 см з ширини нош, виходить 74 см замість 75см)

Полотно 215 х 75 см обробляємо шви, і до виворітньої сторони в довжину з обох боків (по сторонам) пришиваємо стропи (2,5 сантиметрові),

Потім я розгладила полотнище склавши вздовж удвоє, щоб позначити середину для зручності (перехрест стропи робиться посередині).

Наступний етап пришивання ширшої стропи: починати (виворітня сторона) зручніше із середини  нижнього краю, закріпивши перед цим стропу булавками, намітивши де стропа виходить в ручку для тримання (довжина стропи на ручку я закладала 26-27 см) Потім де знову накладається на полотнище, далі до центру полотна і на протилежний край полотна до виходу ще однієї ручки (таким чином користуючись булавками ми робимо напрямок стропи щоб пришити під правильним кутом).

Можна таким чином прокласти всю стропу приколюючи булавками, але я робила поетапно кожну ручку бо тканина таки трошки тяглася.

Пришивала стропи вужчі з двох сторін а ширші ще й посередині прокладала шов і додаткову увагу придідяла кріпленню ручок (на фото білих нош дуже гарно видно всі шви).

Чохол зшивши, пришила виворітньою стороною до нижнього краю (ноги) нош (із зовнішньої сторони, тобто сторона, з якої лежить поранений, щоб при транспортуванні чохол не теліпався по землі, а лежав зверху), тоді як іх складаєш просто вивертаєш чохол і складені ноші опиняються в середині