М’які ноші для евакуації пораненого
автор статті Юлія Біліченко
потрібно на 1 ноші:
- тканина яка не тягнеться – ширина -75 см, довжина – 210-215 см;
- стропи 2,5 см – 430см, 3,5см -800 см,
- нитки брала німецькі які практично руками не порвеш (AMANN)
на чохол:
- тканина 30х40 см
- шнурок і карабін (для кріплення на пояс)
процес:
Із тканини шириною (стандартна) 150 см виходить 2 шт ноші (хоч і вкрадається 1 см з ширини нош, виходить 74 см замість 75см)
Полотно 215 х 75 см обробляємо шви, і до виворітньої сторони в довжину з обох боків (по сторонам) пришиваємо стропи (2,5 сантиметрові),
Потім я розгладила полотнище склавши вздовж удвоє, щоб позначити середину для зручності (перехрест стропи робиться посередині).
Наступний етап пришивання ширшої стропи: починати (виворітня сторона) зручніше із середини нижнього краю, закріпивши перед цим стропу булавками, намітивши де стропа виходить в ручку для тримання (довжина стропи на ручку я закладала 26-27 см) Потім де знову накладається на полотнище, далі до центру полотна і на протилежний край полотна до виходу ще однієї ручки (таким чином користуючись булавками ми робимо напрямок стропи щоб пришити під правильним кутом).
Можна таким чином прокласти всю стропу приколюючи булавками, але я робила поетапно кожну ручку бо тканина таки трошки тяглася.
Пришивала стропи вужчі з двох сторін а ширші ще й посередині прокладала шов і додаткову увагу придідяла кріпленню ручок (на фото білих нош дуже гарно видно всі шви).
Чохол зшивши, пришила виворітньою стороною до нижнього краю (ноги) нош (із зовнішньої сторони, тобто сторона, з якої лежить поранений, щоб при транспортуванні чохол не теліпався по землі, а лежав зверху), тоді як іх складаєш просто вивертаєш чохол і складені ноші опиняються в середині